Пожарные Чрнобыля

Чорнобильська трагедія

Герої Чорнобиля



         Чорнобильська трагедія

Чорнобиль - невеличке містечко на річці Прип'ять Київської області. В 1970 році в десяти кілометрах від Чорнобиля була побудована перша в Україні атомна електростанція. Через шістнадцять років тут сталася найбільша в історії ядерної енергетики аварія. Ця трагедія вплинула на долі мільйонів людей. Прямого радіаційного ураження зазнала дванадцята частина території України, де постраждали більш ніж 3 200 000 осіб, Серед яких понад 1 млн дітей.

Минуло більше чверті століття з дня аварії на Чорнобильській АЕС.  Майже 27 років тому сотні тисяч людей з усіх республік, тоді ще Радянського Союзу, взялися за ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції - сумно пам'ятного людству безпрецедентного лиха,  яке сталося 26 квітня 1986 року. Здається, світ ще не усвідомив, що могло б статися в той день, якби не було серед нас таких людей, мужніх і відважних героїв-пожежнх Чорнобиля! Вони зуміли ціною власного здоров'я і життя приборкати цю небезпечну, складну пожежу на даху 4-го енергоблоку ЧАЕС, зруйнованого в результаті техногенної катастрофи. Їхній героїчний вчинок для людства  не оцінений!

 

Пожежна сигналізація на ЧАЕС спрацювала 26 квітня о 1-й годині 26 хвилин 03 секунд. Через сім хвилин на палаючому четвертому енергоблоці бойові пости зайняли вогнеборці чергової варти  Володимира Правика (ВПЧ-2), а через 9 хвилин за викликом №3 (сигнал найвищої небезпеки) на ЧАЕС примчала варта  СВПРЧ-6 міста Прип'яті  Віктора Кибенка з командиром відділення Ігнатенко В.І.; командир відділення Ващуком Н.В.; старшим пожежним Титенком  М.І.; пожежним Тищурою В.І..  Одразу через 20 хвилин  приїхав і начальник чорнобильської ВПЧ-2 Леонід Телятников, який на той час був у відпустці; залишалося догуляти день, але, дізнавшись про пожежу, терміново викликав оперативну автомашину та поїхав на станцію.

 

Пізніше  він розповідав - Я прибув на місце пожежі в 01 годину 46 хвилин.  Вогонь палахкотів щосили, горів зруйнований  дах четвертого енергоблоку. Полум'я могло перекинутися на сусідній з ним третій блок, але такої катастрофи допустити не можна було. Піднявся на 70-метрову позначку, оглянувся, потім - вниз. Ми ще не знали, що вибухом вже зруйнована активна зона реактора - полум'я та дим не давали повністю оцінити обстановку. Треба було якомога швидше придушити осередки пожежі, перекрити всі ходи і зупинити вогонь. Пробігаючи по машинному залу, де не було вогню, через зруйновану стіну я побачив у центральному залі якесь незвичайне світіння. Що це?! Невже реактор? Зрозумів, що це світло виходить від реактора...

Їх було 28 - пожежних Чорнобиля, першими вступили в боротьбу з атомною стихією, взяли на себе жар полум'я і смертоносне дихання реактора: Володимир Правік, Віктор Кібенок, Леонід Телятников, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Володимир Тишура, Микола Титенок, Борис Алішан, Іван Бутрименко, Михайло Головненко, Анатолій Хахаров, Степан Комар, Андрій Король, Михайло Крисько, Віктор Легун, Сергій Легун, Анатолій Найдюк, Микола Нечипоренко, Володимир Палачега, Олександр Петровський, Петро Пивоварів, Андрій Половинкін, Володимир Олександрович Прищепа, Володимир Іванович Прищепа, Микола Руденюк, Григорій Хміль, Іван Шаврей, Леонід Шаврей. Їх подвиг дорівнює тільки великим епохальним подіям в ім'я світу і людей всієї планети. Вони врятували світ, вони затулили собою всіх нас. Шестеро з них - ціною свого життя.

Трагічні події в Чорнобилі з усього світу викликали потоки листів, в яких виражалося щире захоплення мужністю радянських пожежних, співчуття і підтримка народам Радянського Союзу. Пошта щотижня приносила свідоцтва професійної солідарності пожежних Австрії, Болгарії, Великобританії, Угорщини, Італії, Люксембургу, США, Франції та багатьох інших країн. Ось що писав у своєму посланні начальник ЦУПО МВС НРБ генерал-лейтенант Ілля Дончев: «Дорогі товариші! Ми, співробітники Центрального управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ Народної Республіки Болгарії і всі болгарські пожежники, з болем і тривогою дізналися про аварію на Чорнобильській атомній електростанції... Ми захоплені героїзмом і мужністю Ваших співробітників, які першими вступили у двобій зі смертельною стихією... Радянська пожежна охорона може пишатися тим, що виховала і продовжує виховувати таких гідних синів свого народу... кожен з нас має бути готовим зробити такий подвиг. Слава вам, дорогі браття по зброї!»

 

Подвиг пожежників Чорнобиля викликав почуття глибокого захоплення і вдячності не тільки у громадян Радянського Союзу, але й у мешканців усієї планети. Пожежники з міста Скенектади (США) на власні гроші зробили меморіальну дошку в пам'ять про тих, хто вступив в нерівну боротьбу з розбурханим  мирним атомом. Напис на тій дошці говорить - "Пожежнй. Часто він першим приходить туди, де виникає небезпека. Так було і в Чорнобилі 26 квітня 1986 року. Ми, пожежні міста Скенектади, штат Нью-Йорк, захоплені відвагою наших братів в Чорнобилі і глибоко сумуємо з приводу втрати, які вони понесли. Особливе братство існує між пожежними всього світу, людьми, які відповідають на поклик обов`язку з винятковою мужністю і сміливістю". Цю дошку делегація американського міста передала постійному представництву СРСР, Української РСР і Білоруської РСР при ООН. Її привезли із-за океану в Чорнобиль і на зборах пожежних Прип'яті і Чорнобиля урочисто вручили коллективу підрозділа.
Тут же колектив відправив американським колегам відповідь: "Прийміть нашу щиру вдячність за прояв глибоко-людяних, благородних почуттів, увічнення пам'яті наших товаришів... Ми високо цінуємо те, що ви з відкритим серцем поставилися до біді, що спіткала нас і по-братерськи оцінили мужність і героїзм Чорнобильських пожежних, їх безмежну вірність громадянському та професійному обов'язку. Аварія на Чорнобильської АЕС показала, якою грізною силою є ядерна енергія, що вийшла з-під контролю людини. Але набагато небезпечніша ця енергія, якщо вона буде використана у військових цілях. Борг всіх чесних людей на землі - наполегливо боротися, щоб вберегти світ від найстрашнішої пожежі - пожежі ядерної війни".
                       Копію меморіальної дошки, подарованої Чернобльцам, і їх лист американські пожежники зберігають у себе в Скенектади.

Бійці пожежної охорони продовжували свій ратний труд. Вахту на вогневому рубежі взяли зведені загони з пожежних частин всієї країни. Керував їх діями підполковник внутрішньої служби Володимир Михайлович Максимчук.

Як це не дивно, нині переважна більшість наших співгромадян фактично нічого не знає про те, що всього лише неповний місяць після квітневої аварії Чорнобильська АЕС запалала вдруге. В ніч з 22 на 23 травня 1986 року, в урядову Комісію надійшло тревожнейшее повідомлення: «на станції виявлено горіння кабелів 4-го блоку...». Наслідки травневого пожежі на ЧАЕС могли бути дуже страшними, але і знову пожежники не відступили перед набирали силу полум'ям під керівництвом підполковника внутрішньої служби Володимира Максимчука.

 

В ніч на 23 травня приблизно о 2 годині ночі в пошкоджених квітневою катастрофою приміщеннях 4-го енергоблоку ЧАЕС спалахнула сильна пожежа. Біля недобудованого ще саркофага над реактором, що випромінює сильну радіацію, горіли головні циркуляційні насоси та кабелі високої напруги. Вогонь підібрався до машинного залу, заповненого тоннами  мастила, і до трубопроводів з воднем. Найменше зволікання могло призвести до страшного вибуху. . Категорично заборонивши направляти до місця пожежі бойові розрахунки, РТП (Максимчук Володимир Михайлович) на чолі розвідувальної          групи сам проник в зону пожежі.
Розвідка встановила місця і характер пожежі, але найстрашніше - випромінювання становило 250 рентген на годину. При такій дозі випромінювання людина могла працювати лише декілька хвилин. Тоді підполковник Максимчук прийняв рішення, яке згодом назвуть єдино вірним: вся техніка вводилася в зону ліквідації пожежі і залишалася там, а люди працювали там по 10 хвилин бойовими групами. Поки одна група гасила пожежу, що вийшли з вогню бійці доповідали готувалися групам обстановку і роз'яснювали, що треба робити. Бійці розрахунків працювали, змінюючи один одного, а Володимир Максимчук йшов в пекло практично з кожною групою, контролюючи розвиток обстановки і оперативно реагуючи на її зміну. Коли всі побували в пеклі, але пожежа ще тривав, люди за прикладом командира пішли туди вдруге, без наказу. Вранці пожежа була ліквідована загроза повторного вибуху реактора минула. Подвиг героїв-чорнобильців завжди буде служити пожежним всього світу прикладом мужності, високого професіоналізма і вірності своєму обов'язку…

Для подальшої ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були задіяні десятки тисяч людей різних професій: пожежники, військовослужбовці, правоохоронці, будівельники, транспортники, медпрацівники і т.д., яких назвуть єдиним словом - ліквідатори.

Урок Чорнобиля виявився сумним, болючим і трагічним. Він показав, що подолання такої трагедії вимагає великих коштів, ресурсів і значного часу. Тому витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ще багато років будуть лежати важким тягарем на  економіці України. Хоча Чорнобильська АЕС вже не працює, однак об'єкт "Укриття", який був створений в 1986 році в екстремальних аварійних умовах, не має достатньої герметичності і залишається джерелом потенційної небезпеки.

 

 

 

 

Аварія 1986 року різко порушила звичайний порядок життя людей, а для багатьох з них мала трагічні наслідки. Однак переважна більшість постраждалих в наслідок аварії населення не повинно жити в страху, побоюючись серйозних  наслідків для здоров'я. Ось чому відносно здоров'я більшості людей повинні переважати сприятливі перспективи,  і пов`язано це з істотним зменшенням небезпеки об'єкта в результаті будівництва конфайнменту - багатофункціонального комплексу для перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему. Як зазначив Віктор Балога (на той час міністр МНС)- «саме завдяки міжнародній підтримці Україна разом зі світовою спільнотою виконає взяті на себе зобов'язання і в 2015 році завершить будівництво нового безпечного конфайнменту, що накриє четвертий енергоблок Чорнобильської станції, та нові сховища для відпрацьованого ядерного палива».

Аварія, що сталася на АЕС в Фукусімі ще раз підтвердила пріоритет безпеки і зобов'язує дуже відповідально ставитися до подібних технологій.



Обновлен 17 дек 2013. Создан 16 дек 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником